Онлайн чтение книги Солдат-чародей Москаль-чарiвник
ЯВА V

Тi ж iсолдат.

Солдат. Что у вас тут за шум? Мне и спать помешали!

Михайло. Вибачайте, судир, будьте ласкавi. Я вернувся з дороги та з жiнкою i розбалакався.

Солдат. Так ты хозяин? Ну, брат, здорово! Небось давно в дому не бывал?

Михайло. Дев'ятий тиждень, як з дому виїхав у Крим за сiллю.

Солдат. Это нехорошо — такую молодую и пригожую жоночку оставлять одну и на долгое время.

Михайло. Нiчим же й перемiнити. Як все з жiнкою дома сидiть, то й їсти нiчого буде!

Тетяна. Нам це не першина. Я вже привикла оставатись дома сама без чоловiка.

Солдат. И тебе не скучно одной?

Тетяна. Як то не скучно? Та помогти нiчим.

Солдат. Эй, смотри! Мне что-то не верится, чтоб женщина не нашла для себя забавы в скуке!..

Тетяна. Про всiх не можна сказати. Буває так, що найневиннiша, по своїй простотi, терпить поговiр од людей; а яка i недобре робить, та вмiє свої проступки хорошенько прикрити, така остається в мислях людей невинною.

Солдат (набiк). Бой-молодица! Где здравый рассудок, там ожидать можно и прямой добродетели.

Михайло. Жiнко! Та чи нема чого попоїсти?.. Далебi, аж шкура болить, так їсти хочеться.

Солдат. Чево, хозяин? И я не поевши спать лег. Да для меня это ничего, а для тебя, брат, накладно с дороги, после трудов.

Тетяна. Що ж я вам їсти дам? Коли б хоть не так нерано було…

Михайло. Дай же хоть хлiба!

Тетяна виходить по хлiб.